Різкий біль у грудях, відчуття здавленості за грудиною, підвищене потовиділення, задишка, раптова загальна слабкість та запаморочення – симптоми гострого інфаркту міокарда. У світі щороку, за статистикою ВООЗ, близько 126 мільйонів людей різного віку стають жертвами цієї підступної хвороби. При цьому 1 млн випадків стабільно припадає на Сполучені Штати Америки. І половина випадків закінчується фатально для пацієнтів.
В Україні, згідно зі звітами МОЗ, щорічно реєструється 50 тисяч випадків інфаркту міокарда. Але відсоток виживання пацієнтів вищий, ніж в інших країнах. Чому? Це питання ми адресували провідному хірургу “Інституту серця МОЗ України”, доктору наук Тбіліського медичного університету Олександру Біцадзе.
— Олександре Гелайовичу, почнімо з головного. Що робити, якщо у людини гострий інфаркт міокарда?
— Терміново везти до лікарні та готувати до хірургічного втручання. Найменше зволікання може стати вирішальним.
— А хіба можна оперувати при інфаркті?
— Необхідно. Особливо в екстрених випадках.
— Які випадки вважаються екстреними?
— Будь-який гострий інфаркт, з елевацією чи без елевації.
— Чому відсоток смертності пацієнтів з гострим інфарктом у всьому світі такий високий?
— Мало хірургів беруться оперувати такі складні випадки. У всьому світі близько 100 осіб.
— Ви у цьому числі?
— Так. Але на відміну від міжнародних колег, які оперують методом стентування через прокол на передпліччі або, скажімо, на стегні, я практикую шунтування на відкритому серці.
— Який відсоток успішності такої операції та скільки пацієнтів виживають під час та після неї?
— Мій коефіцієнт 92%.
— Як вдається досягати таких високих результатів?
— Зазвичай аортокоронарне шунтування проводять на серці, що працює. Але при гострому інфаркті міокарда ми створюємо штучну фібриляцію шлуночків, тобто наполовину зупиняємо серце, знімаємо з нього навантаження таким чином, і, поки воно відпочиває, оперуємо. Потім запускаємо серце заново, коронарний кровообіг відновлюється і людина виживає.
— Скільки триває така операція?
— Максимум дві години. Далі кожна хвилина вже віднімається від життя пацієнта. Плюс знижується загальна ефективність такого втручання. Тож буквально кожна секунда важлива.
— Тобто оперативність та рішучість лікаря – головні складові успішної операції на гострому інфаркті?
— І професіоналізм хірургічної бригади (сміється).
— Скільки років ви практикуєте шунтування?
— Давайте порахуємо. Мій загальний стаж у кардіології 17 років. Операції на відкритому серці та екстрене коронарне шунтування на гострому інфаркті міокарда проводжу з 2011 року. Виходить тринадцять років.
— Скільки пацієнтів ви прооперували за 17 років?
— Понад 5 тисяч. У середньому роблю 300 операцій на рік.
— І все на гострому інфаркті?
— Ні, звичайно (сміється). Крім аортокоронарного шунтування, я роблю мультивасальні операції MIDCAB, відкриті та малоінвазивні операції з ремонту та заміни серцевих клапанів, операції на черевній та висхідній аортах, сонній артерії.
— Ваш унікальний досвід переймають західні колеги?
— Декілька разів на рік мене запрошують робити доповідь на симпозіуми з кардіоторакальної та реконструктивної хірургії у США, Греції, Італії, Болгарії, Україні. Я регулярно публікую власні та у співавторстві з колегами з “Інституту серця” наукові статті в українських та європейських медичних журналах.
Консультую колег з кардіологічного відділення медичного центру “Седарс-Сінай” у Лос-Анджелесі, педіатричного центру Сан-Дієго у Каліфорнії, парамедиків відділення невідкладної серцево-судинної допомоги у Мілані. Співпрацюю з клініками Швейцарії, Австрії, Німеччини, Польщі, Грузії, Азербайджану. Так що так, можна сказати, що я активно обмінююся досвідом з західними колегами (сміється).
.