Чому смертність від інфаркту в Україні нижча, ніж у світі: відповідає кардіолог Олександр Біцадзе

Автор: Евгений Шведов

Різкий біль у грудях, відчуття здавленості за грудиною, підвищене потовиділення, задишка, раптова загальна слабкість та запаморочення – симптоми гострого інфаркту міокарда. У світі щороку, за статистикою ВООЗ, близько 126 мільйонів людей різного віку стають жертвами цієї підступної хвороби. При цьому 1 млн випадків стабільно припадає на Сполучені Штати Америки. І половина випадків закінчується фатально для пацієнтів.

Чому смертність від інфаркту в Україні нижча, ніж у світі: відповідає кардіолог Олександр Біцадзе - today.ua

В Україні, згідно зі звітами МОЗ, щорічно реєструється 50 тисяч випадків інфаркту міокарда. Але відсоток виживання пацієнтів вищий, ніж в інших країнах. Чому? Це питання ми адресували провідному хірургу “Інституту серця МОЗ України”, доктору наук Тбіліського медичного університету Олександру Біцадзе.

— Олександре Гелайовичу, почнімо з головного. Що робити, якщо у людини гострий інфаркт міокарда?

— Терміново везти до лікарні та готувати до хірургічного втручання. Найменше зволікання може стати вирішальним.

Популярні зараз

Німеччина відмовилася надавали винищувачі F-16 Україні: названо причину

Зеленський зробив заяву щодо “справедливого завершення“ війни з Росією

Генштаб ЗСУ відреагував на скандал із “обманом у рекрутингу“: офіційне роз'яснення

Графіки не лише для світла: в українському місті воду даватимуть по годинам

— А хіба можна оперувати при інфаркті?

— Необхідно. Особливо в екстрених випадках.

— Які випадки вважаються екстреними?

— Будь-який гострий інфаркт, з елевацією чи без елевації.

— Чому відсоток смертності пацієнтів з гострим інфарктом у всьому світі такий високий?

— Мало хірургів беруться оперувати такі складні випадки. У всьому світі близько 100 осіб.

— Ви у цьому числі?

— Так. Але на відміну від міжнародних колег, які оперують методом стентування через прокол на передпліччі або, скажімо, на стегні, я практикую шунтування на відкритому серці.

— Який відсоток успішності такої операції та скільки пацієнтів виживають під час та після неї?

— Мій коефіцієнт 92%.

— Як вдається досягати таких високих результатів?

— Зазвичай аортокоронарне шунтування проводять на серці, що працює. Але при гострому інфаркті міокарда ми створюємо штучну фібриляцію шлуночків, тобто наполовину зупиняємо серце, знімаємо з нього навантаження таким чином, і, поки воно відпочиває, оперуємо. Потім запускаємо серце заново, коронарний кровообіг відновлюється і людина виживає.

— Скільки триває така операція?

— Максимум дві години. Далі кожна хвилина вже віднімається від життя пацієнта. Плюс знижується загальна ефективність такого втручання. Тож буквально кожна секунда важлива.

— Тобто оперативність та рішучість лікаря – головні складові успішної операції на гострому інфаркті?

— І професіоналізм хірургічної бригади (сміється).

— Скільки років ви практикуєте шунтування?

— Давайте порахуємо. Мій загальний стаж у кардіології 17 років. Операції на відкритому серці та екстрене коронарне шунтування на гострому інфаркті міокарда проводжу з 2011 року. Виходить тринадцять років.

— Скільки пацієнтів ви прооперували за 17 років?

— Понад 5 тисяч. У середньому роблю 300 операцій на рік.

— І все на гострому інфаркті?

— Ні, звичайно (сміється). Крім аортокоронарного шунтування, я роблю мультивасальні операції MIDCAB, відкриті та малоінвазивні операції з ремонту та заміни серцевих клапанів, операції на черевній та висхідній аортах, сонній артерії.

— Ваш унікальний досвід переймають західні колеги?

— Декілька разів на рік мене запрошують робити доповідь на симпозіуми з кардіоторакальної та реконструктивної хірургії у США, Греції, Італії, Болгарії, Україні. Я регулярно публікую власні та у співавторстві з колегами з “Інституту серця” наукові статті в українських та європейських медичних журналах.

Підпишіться на Today.ua, щоб бути в курсі останніх новин:

Консультую колег з кардіологічного відділення медичного центру “Седарс-Сінай” у Лос-Анджелесі, педіатричного центру Сан-Дієго у Каліфорнії, парамедиків відділення невідкладної серцево-судинної допомоги у Мілані. Співпрацюю з клініками Швейцарії, Австрії, Німеччини, Польщі, Грузії, Азербайджану. Так що так, можна сказати, що я активно обмінююся досвідом з західними колегами (сміється).

.